Александр Воскобойник

э що почитати, як кажуть. На мою думку, ви розглядаэте теж же питання субэктивно з різних сторін. «Культура, як і будь-яка динамічна система схильна до «генетичних алгоритмів», які зводять систему до локальних точок оптимальності деякох властивості і є досить велика імовірність, що в них часом будуть схожі символи, принципи і тд.». Скажіть будь ласка, хто зрозумів це з першого разу?) «Людина — обчислювальний пристрій, загалом стандартний, культура — операційна система.» :) Максиме, погоджуюсь з Вами повністю, я також прихильник прагматичного та логічного мислення, але давайте математику залишимо встороні) Люди різні і їх багато. Тому безумовно як культура впливає на нас так і ми на культуру. Інтеграція тісно повязана із поєднанням людини і незнайомої їй культури. Асиміляція це невідємна складова цього процесу. Але в результаті цього «синтезу» утворюється новий продукт, який можливо пізніше набере певну кількість прихильників — і мі будемо називати це іншою культурою.

Говорячи, що на банках будється вся економічнв система, мав на увазі, що банки — це невідємна її складова. «Усі ці функції може ефективно виконувати держава (державний банк)». Згоден. Ідемо далі «Не скільки добра була б державна монополія, але давати чіткі правила гри і обмеження, типу граничних значень ставок і коефіцієнтів, держава безумовно має.» Також вірно. Говоримо про ідеальний випадок: здорова система, здорова конкуренція, і в тому числі на ринку банків.

Добре ви все говорите, погоджуюсь. Банк однозначно неправий, навязуючи клієнтам сервіси, яких він(клієнт) не потребує, але! На рахунок банківської системи, як на мене, це вже занадто. панове, не забувайте, що на цьому будується вся економічна система країни! Саме довіра до банків, і «праця» грошей, а не «краще у шкарпетку і під подушку», виводять економіку країни на інший рівень. Згоден, що конкретний приклад це неподобство, і речі, які повинні були би допомагати (кредитні картки), в даному випадку створюють тільки непотрібний дискомфорт. Але задумайтись над тим, що можливо прийде день, і ви будете стояти на порозі банку, в надії отримати кредит на відкриття бізнесу, чи вклад грошей у якусь справу… тому не довіряти є право, але казати що банки це щось жахливе напевно не треба.

Дозвольте поцікавитись, з західно-європейськими людьми — це якій регіон? Справа в тому, що мені також доводилось співпрацювати із жителями ФРН, і ті «страхіття» (під які потрапляє і даний приклад), які я їм розповідав про нашу політичну, моральну, правову систему, та зрештою про нас просто вводили цих людей в «ступор»!!! Вони все знають!? Так звичайно, ті хто це чув, бачив, дивився новини чи просто цікавиться знає про це, але!: у корінного німця, вихованого німецкими батьками зовсім інша система цінностей та правил! и ця людина не розуміє як можна переходити дорогу на червоне світло, якщо правилами чітко сказано, що це можна робити на зелене! так, звичайно, люди є різні, и там вбивають, грабують, дають хабарі, і так далі. Але все пізнається в порівнянні! Країна з територією в два рази меньше і з населенням в два рази більше має економічні показники та життєвий рівень населення такий, що Україна найближчих років 50 і не наблизиться до нього! Не треба відмовлятися від нашої культури та традицій, але порядку, працелюбності (так! саме працелюбності, не дивлячись на те, що кажуть що наш народ працелюбний) та найголовніше!: відповідальності нам потрібно в них повчитися!

це все нагадує непристойний вислів «голосуй-не голосуй,… ». таке враження, а це скоріше не враження, а висновок, що дії влади з кожним роком все більше направлені на «збереження» та «просування» певних партій та особистостей до вверхівки, а не аж ніяк на законодавчу функцію з думкою турботи про суспільство. всі реально розуміють, що весь світ не ідеальний, і завтра ситуація не зміниться, але тенденція повинна бути позитивною, прагнути до кращого!

згоден. але варто замислитись над тим, що взагалі вони (кандидати) та ми, звичайні, як кажуть, «смертные» розуміють під поняттям влада. це не «кормушка», до якої треба пробиватися, а велика відповідальність створювати умови для народу, який обрав тебе, як кандидата, та надав певні повноваження для цього. тому з попередньо написаного вислову «не знають, що робити з нею(владою)» слід розуміти не те, що «народні виборці» роблять так як їм вгідно, лобіюючи виключно свої інтереси, а те, що вони навіть поняття не мають, яка відповідальність лягає на їхні плечі. із загальної світової практики, та подій в Україні, можна зауважити те, що причинами проблем такого роду є пасивність (в більшості випадках лінь) та абсолютна безвідповідальність більшості людей. як виконавчої сторони, так і органів контролю над виконанням. потрібно починати з малого… кожному із себе…

10 років і все зміниться… оптимістично! зізнаюсь, ніколи не цікавився політикою детально. але, дивлячись на реалії сьогодення та на пасивність народу загалом, виникає сумнів щодо швидкості змін. дії! їх бракує! політики роблять «подачки» народу тільки перед виборами. позитивним, напевно, є те, що складаеться враження, ніби Україна постійно перебуває у стадії виборів. «активістів» та «революционерів» небагато, але дійсно тиї, хто керується ідеологічними поглядами, а не власною користю та вигодами. хоча якщо поглянути на це все з людської точки зору — хтось скаже «життя коротке, щоб гаяти на це час». нещодавно дискутував на політичну тему зі своїм знацомим. людина ця доросліша за мене, відповідно і життя побачила, і досвіду більше. думка вихованців СРСР не завжди «на ура» сприймається молодюю, але ця вартує уваги. "… незалежність Україні дісталась нашару(дарма), це не була послідовність та наслідок від мотивованих патріотичних дій, а просто сторінка історії...." "… так, наш народ віками за це воював, відстоював права, але події початку 90х це збіг політичних обставин..." "… люди не були до цього готові, отримали владу, і не знають що з нею робити..."… цікаво, чи не так?